Питна вода: ознаки, виробництво, види

У процесі виготовлення питної бутильованої води змінюються її первісні властивості за рахунок механічної очистки, демінералізації, пом’якшення, додавання мінеральних речовин.
Закон дозволяє вказувати на етикетці пляшки лише первісне джерело (річкова, льодовикова, озерна), з якого вона видобута, без додаткових посилань на її дійсне походження.

Ретельніше контролюються системи очищення: американська та європейська.

Американська система

Вода дистилюється, потім збагачується мінералами та солями з розрахунку не більше 1 грама на літр. У результаті по пляшках розливається набір солей, хоч і розчинених у правильній пропорції. ДЕРЖСТАНДАРТ відносить таке штучне з’єднання до класу безалкогольних напоїв, а не до мінеральних вод.

Європейська система

Вода очищається від надлишків мінеральних солей, але залишається природною, зберігаючи якості, які їй природа.

Найбільш відомою класифікацією питних вод є така:

1. Вода питна (жорсткість не більше 5 мг на 1 літр, мікроелементи збережені, проводиться додаткове очищення ультрафіолетом).
2. Вода пом’якшена (жорсткість трохи більше 1,5 мг на 1 літр, кількість мінеральних солей знижено).
3. Вода фторована або йодована (збагачена фтором та йодом у добовій нормі).

Мінеральна вода: ознаки, види, рекомендації

Головна ознака мінеральної води – відсутність очищення, що змінює її природний хімічний склад, структуру та властивості. Мінеральна вода видобувається тільки з підземних джерел (свердловини) і розливається на відстані не більше 50 метрів від місця видобутку. Стандарту, що регулює граничні норми концентрації хімічних речовин, немає, дозволяється вилучати надлишки деяких сполук сірки чи заліза.