Класифікація мінеральних вод

За складом мінеральні води поділяються на:

1. Столові для повсякденного вживання (зміст солей до 1 г/л). Споживають як питні. Призначені для людей, які ведуть активний спосіб життя, стежать за збереження здоров’я та довголіття. Активізують обмінні процеси, що сприяє нормальній роботі внутрішніх органів. Дозволяється приготування їжі на основі столової мінеральної води. На етикетці вказуються: найменування, тип, джерело, фірма-виробник (пакувальник, експортер, імпортер), обсяг, дата виготовлення та термін придатності, докладний хімічний склад (мг/дм3), загальна мінералізація (мг/дм3), технічні умови, інформація про сертифікацію.
2. Лікувально-столові (від 1 до 10 г/л). Можуть містити незначні домішки заліза, миш’яку, бору, кремнію, брому, йоду, інших органічних речовин (трохи більше 30 мг/л). Придатні для звичайного пиття або приймаються за призначенням лікаря.
   Лікувальні (понад 10 г/л). Приймаються лише з лікувальною метою. Найбільший ефект досягається за умови споживання лікувальних вод біля джерела. Не виробляються у промислових масштабах, не вступають у вільний продаж.

Лікувальні та лікувально-столові мінеральні води в залежності від складу застосовуються для лікування деяких захворювань.

Гідрокарбонатні – у лікуванні захворювань травного тракту, сечокам’яної хвороби.
Хлоридні – прискорюють лікування хвороб кишечника, травного тракту, печінки та жовчного міхура. Протипоказані людям із гіпертонічною хворобою.
Сульфатні – рекомендуються при лікуванні жовчовивідних проток, як додаткове лікування хронічного гепатиту, цукрового діабету, ожиріння. Через несумісність із кальцієм сульфатні води не рекомендуються дітям та підліткам.
Змішані – надають комплексний вплив на організм людини.
Біологічно активні – застосовуються для точкового лікування певних захворювань:
– із залізом – профілактика анемії:
– з йодом – стимулює секрецію щитовидної залози;
– з бромом – надають заспокійливий вплив на центральну нервову систему;
– з кальцієм – покращують зростання та міцність кісткової системи, регулюють баланс в організмі;
– з магнієм – регулюють обмінні процеси в організмі, підтримують роботу серця та судин;
– з натрієм – стабілізують кров’яний тиск;
– з калієм – активізують роботу нирок, регулюють хімічний склад крові;
– з фтором – беруть участь у будівництві кістково-м’язової системи;
– з іонами хлору – посилюють обмінні процеси.
Газовані – штучно насичені вуглекислим газом води. Пити таку воду чи ні – залежить від смакових уподобань, але лікарі рекомендують людям із захворюваннями травної системи відстоювати воду перед вживанням.
Лікування мінеральною водою: хвороби, протипоказання, періодичність, дозування

Перед лікуванням мінеральною водою необхідно отримати позитивні поради фахівця-лікаря. Категорично протипоказано приймати мінеральну воду під час загострення шлунково-кишкових захворювань. З обережністю лікування призначається при кишкових розладах, звуженні стравоходу, опущенні чи розтягуванні шлунка.

Як додаткове лікування мінеральна вода призначається хворим:

• виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Температура води – 38-45?.
• При нормальній та підвищеній кислотності приймається за 1 годину до їди, при зниженій – через 0,5 години після їди.
• із захворюваннями нирок. Бікарбонатно-лужні мінеральні води або води зі зниженим вмістом солей.
  ожирінням. Олігомінеральні або столові мінеральні води у великій кількості, крім газованих, що викликають почуття голоду.
• із захворюваннями печінки. Сульфатні мінеральні води.
  гастритом. Бікарбонатно-лужні або бікарбонатно-лужноземельні. Якщо в процесі дослідження виявлено Helicobacter pilori (бактерія слизової оболонки шлунка), сульфатні мінеральні води призначаються.
• діабет. Рекомендуються бікарбонатно-кальцієві, сульфатні, натрієві мінеральні води для відновлення водного балансу в організмі.
• із захворюванням прямої кишки. Натрієві, хлоридні, магнієво-калійно-кальцієві води.

Курс лікування та дозування призначається лікарем у період ремісії разом з іншими процедурами: масажем, дієтою, ЛФК, загальнозміцнюючими процедурами. Періодичність – 2-3 рази на рік по 4-6 тижнів. У період загострення захворювання курс слід припинити. Допускається приймати мінеральну воду по ситуації іноді.

Разова доза мінеральної води встановлюється індивідуально, але загальноприйнята рекомендація добової дози – 600-900 мл, особам із захворюваннями сечовивідних шляхів – 1200-1500 мл. Розрахунок разової дози по А.С.Вишневському – 3 мл на 1 кг ваги хворого. У період ремісії добова доза зменшується вдвічі.

Чи приймають мінеральну воду підігрітою до 38-45? за 15-30 хвилин до їди. Цього достатньо для досягнення найкращого ефекту при виразці, гастритах з підвищеною секреторною функцією, гепатит, холецистит, жовчнокам’яна хвороба, коліт, захворювання верхніх дихальних шляхів.

Хворим на хронічний гастрит зі зниженою секреторною функцією, атонічними запорами рекомендується пити воду температурою не вище 20-30?.

Пити воду потрібно не поспішаючи, невеликими ковтками. Швидкий прийом необхідний людям, які приймають води проносної дії.